Дізнайся більше! Серцево-судинна система
Судини
А-артерія Б-вена В-капіляри
I Внутрішній шар епітеліальних клітин
1. Епітеліальні клітини (епітеліоцити)
2. Базальна мембрана
II M’язовий шар
3,4 Прошарки сполучної тканини, що обмежують м’язовий шар
III Зовнішній сполучнотканинний шар
5 Судини зовнішнього сполучнотканинного шару
6 Порожнини судин
7 Епітелій
Біологія 9
Ілюстрації сторінки є такими, що вільно поширювалась в інтернеті та представлені з метою ознайомлення.
Автори сайту не петендують на авторство іллюстрацій. Якщо Ви є правовласником інформації та маєте претензії, звертайтесь: noosfera_ua@ukr.net
Провідна система серця
Чітку й злагоджену роботу відділів серця забезпечує його провідна система. Провідна система серця складається з вузлів та провідних шляхів (пучків).Сигнал до скорочення міокарда, є слабким електричним імпульсом, що генерується особливими клітками, називаними водіями ритму. Імпульс бере свій початок у синусному вузлі, що розташований у верхній частині правого передсердя. Саме він регулює частоту серцебиття (60-80 в хвилину). Далі імпульс надходить до шлуночків через предсердно-шлуночковий вузол, що забезпечує частоту серцевих скорочень 40-60 в хвилину, а потім через предсердно-шлуночковий пучок (пучок Гиса) і його ніжки, які генерують імпульси із частотою 20-40 в хвилину, - у нервові закінчення (волокна Пуркинье), до самого м’яза. При порушенні функціонування вузлів вищих рівнів, частоту серцевих скорочень задають нищі зі своєю частотою. Функціонування провідної системи серця в цілому перебуває під впливом вегетативної нервової системи (симпатична - збільшує, парасимпатична - зменшує частоту серцевих скорочень). Крім того на частоту серцевих скорочень впливає рівень гормонів щитоподібної залози та наднирників.
1 - синусний вузол (пазушно-передсердний)
2,3,4,5 - предсердо шлуночкові провідні пучки
6 - передсердно-шлуночковий вузол
7 - ліва ніжка пучка Гіса
8 - права ніжка пучка Гіса
9 - волокна Пуркіньє
Штучні водії ритму
При деяких захворюваннях (міокардит, інфаркт міокарда, ревматизм тощо) руйнується провідна система серця. В крайніх випадках роль провідної системи виконує кардіостимулятор. Він працює із заданою частотою.
На малюнку від кардіостимулятора (2), що вшитий в грудний м’яз, через праву підключичну вену (1) введено електроди в праве передсердя (3) та правий шлуночок (4). Почергова електрична стимуляція кардіостимулятором дозволяє серцю скорочуватись навіть при повній руйнації провідної системи серця. Сучасні кардіостимулятори можуть працювати “на вимогу” (коли порушення не постійні) , вміють відслідкувати зупинку серця.
Електрокардіограма
Кардіограмма — об’єктивний показник стану серцевого м’язу. Електроди знімають електричний біопотенціал провідної системи серця. Кожне з відведень відображає стан серця у певній ділянці. На малюнку А графіка ЕКГ в нормі на певній ділянці , на малюнку Б графіка в тій самій ділянці при інфаркті міокарду.
Інфаркт міокарду
Інфаркт міокарду — є проявом тромбозу або атеросклерозу вінцевих артерій. Проявляється надзвичайним болем переважно за грудиною, що віддає в ліву руку. Основний метод діагностики — ЕКГ. Вона виявляє порушення провідності нервового імпульсу на змертвілих ділянках серця.
Атеросклероз
У стінках судин формуються атеросклеротичні бляшки, які здатні збільшуватися і порушувати кровозабезпечення органів, особливо серця (ішемічна хвороба серця) і мозку (ішемічний інсульт).Формуванню бляшок сприяє харчування жареною, жирною і швидкою їжею, що порушують обмін ліпідів в організмі.
Тромбоз
В судинах біля атеросклеротичних бляшок та клапанів може утворитися тромб. В серці тромб можливий біля клапанів. Наслідки тромбозу — омертвіння тканини: Інфаркт мозку (інсульт), інфаркт міокарду, нирок тощо. Сприяє розвитку тромбозу гіподинамія, тютюнокуріння, гормональний статус (чоловіки більш схильні до тромбозу).
На малюнку:
1- тромб, що сформувався біля клапану вени
2- тромб, що відірвався
Варикозна хвороба (варикозне розширення вен)
Зовнішній вигляд вен гомілок при варикозній хворобі. М’язи, сполучна тканина і клапани вен змінені, що спричинило їх розтягнення і видовження.Сприяє розвитку хвороби спадковість та малорухливий спосіб життя.
Хірургічні методи лікування інфаркту міокарду
Аорто-коронарне шунтування. Пошкоджену артерію серця замінили ділянкою здорової судини (це частина судини стегна пацієнта).
1. аорта; 2. шунт (частина судини стегна); 3,4. пошкоджена судина серця (всередині атеросклеротична бляшка)
Стентування. Стент являє собою металевий каркас із балоном усередині. Після того, як стент вводять всередину пошкодженої судини, балон надувають, металевий каркас "розкривається як зонтик", балон виймають. Тепер судину триматиме каркас, просвіт відкритий для току крові.
